Гаррі звик до всього, але ось тільки не без жінок… До цього звикнути було неможливо. Міжнародна конвенція зобов'язала компанії виділити приміщення на кожному космольоті для проживання повноцінної сім'ї більшості членів екіпажу, але головна заковика була в тому, що жінок, охочих розділити долю дружини астронавта, було ще менше, ніж охочих стати дружиною плантатора на забутій всіма планеті. З часом вихід, як завжди, знайшовся, і якщо його дійсно можна було б назвати виходом з ситуації, то андроїди - жінки стали вірними супутниками не тільки командирів-людей, але і всіх членів екіпажу.
Так вважали компанії. Дешево і сердито, а головне – немає дітей і не треба таких апартаментів на космольотах, які тепер можна використовувати в якості корисної площі з іншою метою. Можна було скористатися віртуальним сексом, пігулками або ще чорт знає чим, але жінку – андроїда з її безвідмовністю і умінням передчувати будь-яке бажання людини, замінити було неможливо, проте людські рештки екіпажів вважали за інше.
Найбільш багатим компаніям для своїх кращих пілотів довелося підшуковувати якщо не дружин, то хоча б постійних подружок і чим на більший час, тим краще. Космічні повії отримували платню в якості членів екіпажу та ще й зверху за додаткові послуги, на що не надто ревниві командири космольотів дивилися крізь пальці. Тривогу забив комітет захисту моралі і змусив компанії узаконити шлюби, що давали дружинам, у випадку розлучення, долю в статках чоловіка – астронавта. Золоті часи зоряної проституції минули безповоротно, майже не торкнувшись Гаррі. Лише якось пілот з міжгалактичного скотовоза за потрійну ціну поступився на кілька годин своєю Деззі цьому зголоднілому самітному космічному вовку. Гаррі відірвався на славу, проте, побачивши його наступного разу, Деззі встигла втекли не тільки від Гаррі, але і від свого господаря-пілота з скотовоза. Повії по очам, ході та жестам встигали інтуїтивно впізнавати втомлених від дружин - андроїдів одиноких пілотів маленьких космолетів, і нізащо не йшли з ними в ліжко. Втримати їх разом з чоловіками, за довгий час польотів очманілими без жінок, було неможливо, як і витрачати божевільно великі гроші на заманювання коханих для самітних пілотів - людей.
В підпорядкуванні Гаррі знаходилися чотири андроїда, одним з яких була С’ю. Вона була членом екіпажу - зразковим оператором РЛС, не старіла і ніколи не ламалась і робила в ліжку все, що тільки міг забажати Гаррі. Раз на 3-4 місяці техніки обслуговували її, і то лише тоді, коли Гаррі знаходився після виконання чергового завдання десь в одному з незліченних барів чергової планети. Компанії створювали все більш довершених «жінок», а пілоти займалися пошуками, що в них було від машин, а не від людей. Своєрідність гри полягала у тому, щоб знайти такий привід, коли жінка - андроїд не зможе не виказати свою механічну природу. Після цього інтерес до такої жінки безповоротно пропадав, і астронавт залишав екземпляр, що не сподобався, на базі, в присутності представника фірми вказавши на виявлені недоліки. Звісно, компанія чітко слідкувала, аби її представник добросовісно відігравав роль чесного адвоката, який захищає свою жертву – жінку, а не андроїда, але астронавти найчастіше вигравали судові процеси. Поки що. Компанії - виробники, доопрацьовували виявлені недоліки і пропонували астронавтам ще більш досконалий варіант, не забуваючи знову і знову видавати його за справжню жінку, а не андроїда. Знищення, а так само і нанесення пошкоджень андроїду, без відповідних на то причин, дуже жорстоко каралося і пілотам не лишалося нічого іншого, як законними способами шукати щілини в обороні компаній – виробників штучних людей.
Ось і зараз, Гаррі, прийнявши на груди добрячу дозу якогось горлодера в невідомо якому стійлі, так і не запалого у пам'ять своєю назвою космопорту, увійшов на хитких ногах у взірцево надраєну кабіну свого космольоту. Його зустрів андроїд Сол і доповів обстановку на кораблі. Все було в нормі і це чомусь того дня більше за все обтяжувало Гаррі. Тішило лише те, що компанії хоча б андроїдів чоловічої статі не стали маскувати під справжніх чоловіків до такої міри, як це робили з жінками - андроїдами. Хоча кажуть, що для деяких пілотів і були змайстровані спеціальні екземпляри, але це – справа особиста і нікого особливо не стосується. Пригадавши це, Гаррі ще сильніше обурився і лише у своїй каюті його душа трохи відтанула. З стіни на нього дивилися 11 портретів його колишніх подружок – андроїдів. Всіх їх компанія виголошувала справжніми жінками, а Гаррі зумів їх викрити, як жінок – андроїдів, і, надавши неспростовні докази, виграв всі до одного процеси, хоча декотрі з них і вигравати було нецікаво. Знаючи вдачу Гаррі, друзі за випивкою з особливим піднесенням смакували чергову перемогу Гаррі над штучною людиною.
Так і цього разу Гаррі з задоволенням пригадав, як він розповідав Сміту Семперу з космольота "Веселий пічкур" про останні успіхи у викритті його останньої "судженої". Того разу Гаррі ледь не проколовся на Мітрі. Вона була сама довершеність: чудове тіло, сповнена гострого розуму і одночасно делікатна, з лагідним характером, що Гаррі довго не міг знайти до неї ключика. Його підсвідомість підказувала, що Мітра – андроїд, але настільки довершений, що Гаррі був на межі нервового зриву від неспроможності знайти неспростовні докази проти настільки витонченої підробки. Компанія, а, вірніше, її досвідчені психологи попрацювали на славу…
Викривши чергову підробку, Гаррі святкував успіх в одному з барів Марса. Гаррі щось їв і пив, коли його увагу привернув сусідній столик. Здоровань його статури випив зайве і, спочатку потроху, а надалі все сильніше і сильніше почав при всіх, м'яко кажучи, шукати недоліки у своєї подружки. Гаррі продовжував пити і одночасно з зацікавленням спостерігав за тим, що відбувається. І коли той почав розпускати руки, Гаррі не витримав і поквапився втрутитися. Перехиливший зайве астронавт виявився не промах і встиг вкласти на підлогу так невчасно підоспілого викидайлу, перед тим, як Гаррі вдалося відправити його самого у довгий і болісний нокаут. Дівчина лише одним благаючим поглядом пропалила дірку в серці Гаррі, і наступна, після швидкого знайомства, ніч була схожа на чарівну казку.
Ранок розставив все по своїх місцях. Мітра виявилася дружиною горе - пілота, який сповна отримав від Гаррі напередодні ввечері. Кодекс астронавта невмолимий, і їм довелося розбігтися по різні боки, хоча Гаррі був не проти одружитися на нечувано гарній Мітрі. Через друзів Гаррі пересвідчився, що Мітра вже рік є дружиною пілота з дуже великого ракетного крейсера, куди допуск таким, як Гаррі назавжди заказаний. Командування з скрипом пішло на розірвання шлюбу, що само по собі теж стало для Гаррі збігом щасливих обставин, які приспали знамениту пильність Гаррі. Вся справа у тому, що Гаррі – наш бравий космічний ковбой десь глибоко в душі плекав думку, про яку не те що не говорив нікому, але і лякався зізнатися самому собі.
Гаррі втомився від усього, марив мати дітей і виховувати їх не так, як виховали батьки його самого. Іноді так мріючи, Гаррі подумки уявляв, як він вчить сина всьому, чого навчило його життя. Про можливість народження доньки Гаррі якось не думав, з жахом уявляючи, як якийсь заїжджий ловелас буде з нею витворяти в ліжку на кшталт того, що сам він, не соромлячись ніяких експериментів, робив з жіночою статтю.
Мітра швидко зрозуміла чого саме так не вистачає Гаррі, і внесла в життя космольоту той затишок і радість буття, чого було марно чекати від андроїдів. Передусім Мітра виперла за двері незграбну економку – андроїда, аби залишитися єдиною представницею прекрасної статі на кораблі. Під її рукою непомітно і виключно на краще змінився екіпаж, і Гаррі вперше за довгі роки відчув, що таке справжнє тепло сімейного вогнища і міцний тил.
Якось, під час одного звичайного польоту, Мітра пожалілась, що у неї почалися особливі жіночі дні, і вона хотіла б трохи перепочити від повсякденних турбот. Гаррі було шкода подружку, і він без роздумів погодився. Бажання мати сім'ю, а, особливо, власних дітей, стало відомо компанії, і на космольоті вивільнили приміщення для майбутньої сім'ї. Стиснувши зуби, компанія пішла на це – так думалося тоді Гаррі. Він вперто долав всі негаразди і труднощі заради створення повноцінної сім'ї, а яка сім'я може вважатися такою, якщо немає в ній хоча б однієї дитини. Мітра всіляко тягнула з народженням дитини, посилаючись на те, що у неї вже одна дитина живе з батьками на якійсь з планет земного типу. Гаррі перевірив її слова і переконався, що Мітра говорить правду. Якось Мітра сказала, що вживає препарати від небажаної вагітності, так як після недавнього аборту дитина небажана.
Закінчився ще один політ і під час короткого відпочинку, Гаррі, замість того, аби напитися, як колись, побіг до найближчої аптеки. Ні, Гаррі не захворів, просто вперше йому закортіло піклуватися про іншу людину. У Мітри знову почалися критичні дні, і він, таємно від дружини, бажав полегшити її страждання. Слово за слово і Гаррі повідав аптекарю, в минулому пілоту такого ж класу космольотів, як і Гаррі, свої проблеми. Аптекар, відчувши рідну стихію, спочатку неохоче, а потім таки розповів, що списали його через вбивство своєї подружки – андроїда. І все тому, що довелося дізнатися, що вона - андроїд і це після семи разом прожитих років, які ні до чого не привели. Його судили і довічно заборонили льотну практику, а також проживати на Землі і всіх більш-менш обжитих планетах земного типу. Один привілей однак залишили – можливість бути похованим на Землі, оскільки він все-таки був землянином. Гаррі не світив навіть такий дріб'язок, як і смерть поки що. Головним же у вироку була заборона мати дитину в осяжному майбутньому. Про утримання під вартою хоч би на один день мова взагалі не йшла. Так приємно розпочавши розмову, вони за старою звичкою зайшли в бар випити. Прощаючись, немов старому другу, аптекар не міг не сказати Гаррі, що побачив у ньому себе, проте молодшого і без власних проблем. Аптекар дав Гаррі потрібні ліки, пояснив їхню дію і, навідріз відмовившись від грошей, побажав Гаррі щасливої дороги.
Єдине, що Гаррі запам'ятав міцно-преміцно так це те, що пігулки повністю позбавляють всіх неприємних наслідків тривожних днів, а якщо ще вживати пігулки від вагітності, то ефект буде на кшталт другої молодості і тоді у Гаррі виникнуть проблеми сексуальної ненажерливості дружини, що зрештою повинно припинитися з закінченням особливих днів. Гаррі вирішив негайно, по прибутті на корабель, випробувати на дружині дію пігулок і, втямивши ефект, самому регулювати її хіть. Гаррі поклав в келих пігулку, і вона розчинилася, навіть не торкнувшись дна. Безбарвна і без смаку, пігулка повинна була прибрати одну з споконвічних проблем жіночої половини людства, але цього не сталося. Мітра випила і пішла до себе. Гаррі почекав, але нічого ні невдовзі, ні потім… Особливі дні скінчилися і до їх закінчення Гаррі встиг потроїти кількість пігулок, але ефект не наставав. Гаррі все второпав лише тоді, коли препарат весь вийшов. Він по справжньому покохав Мітру, але від Мітри ніколи не буде дітей, а головне – Мітра - це витвір людських рук, нехай і мистецькі створена, але ж імітація - все це краяло на шматки серце нещасного Гаррі.
Гаррі ще раз побував у аптекаря на задрипаній планеті, цього разу спеціально примусивши компанію дати йому маршрут польоту з посадкою на ній. Аптекар ледь умовив Гаррі від того кроку, від якого свого часу не було кому його самого відговорити. Здоровий глузд, врешті-решт, таки переміг. Аби остаточно покінчити з усім і законно позбавитися дружини – андроїда, Гаррі вирішив шукати доказів. Довго мудрувати не довелося – хоч і метод, який він вибрав, був схожий на прийоми з дешевого детектива далекого минулого. Заради правди Гаррі був готовий на все. Під час наступних критичних днів Гаррі дав Мітрі час перепочити, попередньо поставивши спектральний аналізатор в злив вакуумного душу. На результат не довелося чекати надто довго.
Судовий процес проти компанії був недовгим, але Гаррі так і не наважився хоч раз подивитися в бік Мітри, а та, навчена досвідченим адвокатом, до закінчення процесу продовжувала грати роль несправедливо ображеної жінки – людини, але зустрічного позову, як і очікував Гаррі, не збиралася подавати. Гаррі так і не повісив портрет Мітри в галерею розвінчаних андроїдів, але, коли за кілька місяців він побачив Митру під ручку з пілотом такого ж космольоту – самітника, то душу його збурила самолюбива злостивість і він із задоволенням побився з ним через якусь дрібницю. Дружина – андроїд повинна захищати чоловіка – хазяїна завжди і скрізь, і наразі ним був її новий супутник і тому Гаррі добряче отримав по фізіономії від неї, хоча і намагався не залишитися у боргу.
Новий процес приніс Гаррі не тільки моральну сатисфакцію, але і вагомий фінансовий куш за фізичні пошкодження, нанесені Гаррі компанією за допомогою рук Мітри. Внаслідок всього, що сталося, Гаррі надовго забезпечив собі безкоштовну випивку в будь-якому місці галактики, його ім'я стало прозивним, і водночас закрило йому шлях у великий космофлот, і, нехай хоч і ненадовго, але вирішило його сердешні справи. Фірма "Андромеда інкорпорейтед" - виробник андроїдів, а за сумісництвом ще й зайнята постачанням дружин – добровольців на космічні кораблі, взагалі вирішила викреслити Гаррі з списків своїх потенційних клієнтів. Дещо засмученому Гаррі довелося протягом кількох місяців наполегливо смикати свою компанію - наймач з вимогою знайти жінку на його космоліт. Закон конфедерації планет не дозволяв пілотам – холостякам виконувати великі і середні за тривалістю польоти на автономних малих суднах. Обіцянки подолати цю проблему тільки веселили Гаррі, бо він добре знав, що його багатий льотний досвід важливіше для компанії, ніж його особисті проблеми. Ніщо не віщувало появи згуслих хмар над його долею, і вдоволений Гаррі полетів виконувати чергове завдання.
Все йшло, як завжди, якщо не брати до уваги, що маршрут пролягав в сектор космосу, де аварійність була вищою, що само по собі вже було причиною користуватися дурною славою. Гаррі знав про це, як і те, що вже не раз літав такими місцями і це його аж ніяк не лякало. Щоправда, допомога в таких випадках надходить лише тоді, коли «добро» на це дасть керівництво тільки великого космопорту за єдиної умови, якщо взагалі твій сигнал хтось отримає.
Політ проходив у звичному режимі, коли дні складаються у тижні лише виключно за календарем. Якось вночі відпочиваючого Гаррі розбудив андроїд і він поволі відчув, що відсутня звична вібрація і гуркіт двигунів, а картинка на екрані монітора незвично завмерла. Сол доповів, що за півтори милі від космольоту подає ледь чутні серед галасу статичних розрядів сигнали по допомогу чиясь аварійна капсула. Комп'ютер проаналізував літаючі навколо уламки і повідомив, що це не що інше, як залишки прогулянкового космольоту. Ще комп'ютер видав інформацію, що дійсно 4 доби тому пропав космоліт з двома членами екіпажу на борту.
Це було вже щось, і Гаррі схвально подивився на андроїда, але віднедавна кращий друг людини не вмів адекватно реагувати на чужі емоції і погляду Гаррі не зрозумів. Рада конфедерації планет щедро платила за порятунок, і Гаррі не міг собі дозволити, аби хтось інший випередив його. Перевівши космоліт на ручне керування, Гаррі за 20 хвилин вправних маневрів втягнув капсулу в корабель. В капсулі лежав мертвий чоловік його віку і жива молода дівчина приблизно на 7-8 років молодша за Гаррі. До ближчого космопорту було не менше 10 діб польоту на крейсерській швидкості. Спочатку врятована просто перебувала в стані шоку, а потім, дізнавшись про смерть супутника, намагалася накласти на себе руки, але екіпаж був на сторожі, і все закінчилося добре. Прибувши на планету, Гаррі здав її представнику космопорту і зайнявся розвантажувально – завантажувальними роботами на кораблі. Пригода швидко забулася, випивки в барах затягнули Гаррі у звичне русло, тому що охочих познайомитися з ним вистачало, а йому сподобалось грати героя – рятівника.
Відлітаючи, в якості єдиного пасажира керівництво космопорту нав'язало Гаррі пасажирку саме тієї аварійної капсули. Відступати було нікуди – наступний корабель прийде не скоро, а реноме героя, до того ж, не дозволяло Гаррі привселюдно відмовитися від цієї пропозиції. Гаррі віддав їй свою каюту, а сам перебрався у рубку.
Аліса, а саме так її звали, довго витримувала нейтралітет, але, після кількох послуг з боку галантного Гаррі, крига потроху скресла, і вони могли вільно розмовляти на будь-які теми. Гаррі не намагався справити враження і чесно відповідав на всі її питання і сам не змушував тягнути себе за язик. Він інтуїтивно відчув, що Аліса зовсім з іншого, незнайомого йому світу і вони скоро розійдуться, забувши один одного. Все так і сталося, а за 2 місяці Гаррі отримав від неї листа, в якому повідомлялося, що Аліса тепер курсант школи астронавтів класу малих космольотів. Вже за 6 місяців Гаррі офіційно дав свою згоду на її прохання літати у складі його екіпажу.
Не те, щоб Гаррі втомився боротися з підробками «Андромеда інкорпорейтед», просто він став мудрішим і терплячішим. Цю думку вклала в нього Аліса, і він сам не второпав, як таке могло статися. Прибувши на корабель, Аліса швидко освоїлася. У Гаррі так і свербіло перевірити Алісу, але, виявивши це, Аліса відразу перебрала ініціативу на себе і домоглася відразу і в усьому поставити, так би мовити, всі крапки над “і” і, не давши Гаррі оговтатися, запропонувала стати його дружиною. Головним її аргументом було бажання народити Гаррі стільки дітей, скільки він захоче, і які, за бажанням Гаррі, зможуть жити або з ними, або на обраній ними планеті. Гаррі взяв тайм-аут на кілька днів. Всі його спроби звично поводитися з Алісою, як з роботом – андроїдом не увінчалися успіхом і Аліса так і залишалася для нього непоступливою, як жінка. Незабаром Гаррі сам запропонував руку і серце Алісі, і вона погодилася, а ще за пару тижнів вони офіційно одружилися. Свідками були якійсь незнайомі їм люди в зовсім незнайомому куточку всесвіту. А ще за три місяці Аліса, зніяковіло зашарівшись, ледь чутно прошепотіла, що у них буде дитина, від чого радощів Гаррі не було меж. Йому тепер здавалося, що навіть екіпаж почав ставитися до них якось зовсім по-новому.
Незадовго перед пологами Гаррі отримав посилку, адресовану дружині. Адресат був невідомий, ім'я його нічого не говорило Гаррі, наклейка на боку посилки повідомляла, що її зміст цілком безпечний і в разі потреби має необмежений термін зберігання. Гаррі відкрив посилку і трохи не зомлів – в ній лежала новонароджена дитина. Шок перервався лише тоді, коли в кімнату увійшла Аліса. Вона все зрозуміла без зайвих слів і спочатку стояла просто мовчки. Тільки Гаррі узяв ляльку - андроїда до рук, як вона, затуливши обличчя руками, тихо заплакала. Гаррі не міг викинути дитину, навіть якщо це була всього лише більш - менш вдала імітація живої істоти. Рішення знайшла сама Аліса. Не припиняючи весь рейс возитися з маленьким андроїдом, вона негайно передала його представнику адміністрації ближчого космопорту, жорстко вимагаючи притягнути до суду відправника посилки.
Після цього Гаррі вирішив для себе, що більше не допустить проколів. У відповідності до продуманого до дрібниць плану Гаррі вирішив, що його дитина буде народжуватися на його очах. Коли до пологів залишилися лічені дні, Гаррі зачинив андроїдів в аварійній капсулі, а сам вирішив на якийсь час загубитися в просторах недослідженого космосу, що було, як і колись, зовсім не важко, якщо скористатися режимом радіомовчання. Гаррі вичавив з двигунів космольоту все, на що ті були здатні і, на максимально можливій швидкості полишивши межі видимості засобів слідкування ближчого космопорту, причаївся в радіотіні одного з астероїдів.
Пологи доведеться приймати самому, тому не зайвою була прочитана література з цього дражливого питання. Аліса приймала всі приготування чоловіка спокійно. Гаррі в свою чергу знав, що цього разу компанія не зможе навіть при бажанні підмінити дитину. Аліса нічого не казала і на всі дивацтва Гаррі дивилася, як на вимушену тимчасову необхідність.
Судячи з радіоефіру, Гаррі шукали і шукали вперто, і його засоби навігації неодноразово засікали пошукові судна. Їжі було достатньо, аби почергово зачати і народити ще одну дитину. За пару днів Аліса повідомила, що ось-ось настане час народжувати і чи готовий Гаррі їй допомогти. Вибору не було - пологи повинні дати відповідь на все і назавжди.
І ось настав час народжувати. Гаррі робив все, як треба і по першому разу йому можна було б виставити відмінну оцінку. Це у нього було спадкове – робити все тільки точно. Аліса трималася молодцем. Дитина народилася живою і, вочевидь, цілком здоровою, але якоюсь млявою. Лишалося перерізати пуповину, а далі все було справою техніки. Гаррі обережно взяв пуповину двома пальцями, але і під гумою рукавичок відчув тонку металеву жилку, а, може, йому це тільки здалося. Гаррі подивився в очі дружині, що красномовно свідчили краще будь-яких слів на напруженому обличчі Аліси – вони всміхались і схвалювали все, щоб він не робив, і Гаррі перерізав пуповину.
Тільки-но ножиці торкнулися своїм гострим лезом металу всередині пуповини, Гаррі тієї ж миті отримав електричний удар страхітливої сили і свідомість його почала миттєво меркнути. Одночасно грім увірвався до його вух, а багряна заграва стала тим останнім, що помітили його очі.
Повернення у цей світ відбулося завдяки сторожовику, що випадково пролітав повз і засік слабкий сигнал біди з космольоту Гаррі. Енергетичний сплеск всередині корабля вивів з ладу більшість приладів, але одночасно активізував систему порятунку. Тепер Гаррі знав причину спокою Аліси, але їй це тепер було ні до чого. Рятівники зрізали обшивку космольоту і знайшли лежачого Гаррі і двох розірваних на шматки андроїдів.
Ввімкнені заздалегідь камери автономного відеонагляду зафіксували все, що відбулося з Гаррі аж до самого вибуху. Відеозйомка повністю виправдала Гаррі, а фірмі «Андромеда інкорпорейтед» довелося офіційно оприлюднити причини того, що сталося. Гаррі знову був визнаний постраждалим під час випробування на ньому проти його волі нової моделі андроїда і тепер фірма відшкодовує йому збитки, на що можна придбати не один космоліт, але ...
Прикро одне: Гаррі був і залишився представником тієї брутальної касти пілотів малих космольотів, інтелект яких є мірилом для випробування на них дружин - андроїдів. Адже хто ще зможе зрівнятися з ними у неврівноваженості і сміливості. Екземпляр, випробуваний на них, вважається випробуваним за екстремальних умов експлуатації, аби потім бути наданим для користування екіпажам ракетних крейсерів. Армія понад усе і Гаррі про це знав не гірше за інших, як і знав те, що змінити аби хоч щось - не під силу ні тепер, ні в майбутньому.
автор - Муляр Юрій (м.Чернівці) mulyary@gmail.com
Інші твори цього автора можна прочитати на:
http://tacitak.blogspot.com/p/blog-page.html
http://www.bookmarket.in.ua/show/?id=634 - його книжка "Адреналінові сутінки" на "BookMarket"
Немає коментарів:
Дописати коментар